АРТЕМ ПОЛЕЖАКА

Як ти підеш на війну?

У тебе ж борги і кредити!

У тебе дружина і діти!

Як ти підеш на війну?

Як ти попреш у бій?

У тебе ж задишка і нирки!

У тебе живіт і печінка!

Як ти попреш у бій?

Як ти будеш вбивати?

Ти ж врізать не вмієш в рожу!

Ти муху вбити не можеш!

Як ти будеш вбивати?

Як ти будеш вмирати?

Ти ж силою духа кволий!

Ти в бога не вірив ніколи!

Як ти будеш вмирати?

Так я піду на війну.

Бо є в світі інші кредити,

Бо в мене жінка і діти.

Так я піду на війну.

Так я попру у бій.

Бо м’язи пора розім’яти,

Бо треба живіт зігнати.

Так я попру у бій.

Так я буду вбивати.

Бо бачив я їхні рожі,

Це муху я вбити не можу.

Так я буду вбивати.

А вмирати я не збираюся,

Бо в мене борги і кредити,

Бо в мене дружина і діти,

Бо в мене задишка і нирки,

Бо в мене живіт і печінка,

Бо врізать не вмію в рожу,

Бо муху вбити не можу,

А бог – то моя Україна,

Тож бережи мене, Боже!..